Бріджит Брінк: Україна не зазнає поразки
Новий посол США в Україні Бріджит Брінк розповіла в інтерв’ю «Голосу Америки» про підтримку України з боку США на тлі вторгнення Росії в Україну.
«Завдання, які стоять перед Україною та нами, величезні. Коли я прибула сюди, я поставила собі п’ять безпосередніх цілей, і перша – допомогти Україні захистити себе. Друга – допомогти притягнути до відповідальності винних у воєнних злочинах та звірствах. Третє – забезпечити, щоб гуманітарна допомога, зокрема, що направляється зі США, доходила до кінцевих одержувачів, особливо в зонах конфлікту. Четверте – проконтролювати цей величезний обсяг американської допомоги та забезпечити відповідний нагляд звідси, з Києва. І останнє – знову зібрати нашу команду, американців та українців, які працюють у посольстві, та відновити нашу структуру. Тож проблеми, які стоять перед Україною, дуже великі, вони стоять перед усіма нами, але ми справді сповнені рішучості і готові їх вирішити», – зауважила вона.
Вона зазначила, що нагляд за допомогою від США для України здійснює посольство.
«Я тут якраз для того, щоб переконатися, що все, що ми робимо, безпосередньо допомагає українцям на передовій, допомагає Україні покращити своє становище на полі бою, що, як ми впевнені, підтримає її позицію під час переговорів, коли до цього дійде», – відповіла посол.
Бріджит Брінк впевнена: Україна не зазнає поразки.
«І ми продовжуватимемо підтримувати Україну стільки, скільки потрібно. Як я вже згадувала, це дуже важливо для України і справді важливо для європейської безпеки. Це дійсно важливо і для Америки, тому що, як сказав президент Байден, те, що сталося, є обурливим з морального погляду, це неспровокований, невиправданий напад на суверенну країну. В інтересах Америки забезпечити мир та безпеку в Європі – це життєво важливо. Тож наслідки справді виходять далеко за межі України. Ми всі чудово розуміємо, що поставлено на карту. Саме тому ми тут: щоб допомогти Україні здобути перемогу», – наголосила вона.
Нова посол США в Україні Бріджит Брінк прибула до Києва 29 травня. 31 травня вона здійснила першу поїздку за межі Києва, відвідавши аеродром у селищі Гостомель.
Американського посла не було в Україні три роки.
Читайте також: Артилерія, ракетні системи й зброя берегової оборони: Байден анонсував новий пакет домоги Україні
15 червня президент США Джо Байден анонсував новий пакет допомоги Україні.
Того ж дня раніше посольство США в Україні озвучило дані про військову допомогу, яку отримала Україна від Вашингтона з початку широкомасштабного російського вторгнення.
Згідно з повідомленням, загальна сума безпекової допомоги США становить 4,6 млрд дол і включає високомобільні артилерійські ракетні системи, сотні броньованих багатоцільових машин, гелікоптери, безпілотні повітряні системи, контрбатарейні, контрмінометні та повітряні оглядові радари, безпілотні судна берегової охорони.
Також американські дипломати окремо відзначили надання Україні:
- 220 000 артилерійських снарядів;
- 50 000 000 патронів;
- 108 гаубиць;
- 75 000 комплектів бронежилетів і шоломів;
- 26 500 систем Javelin та інших протитанкових систем;
- 1 400 зенітних систем Stinger.
Президент США Джо Байден 9 травня підписав «Закон про лендліз на захист демократії в Україні 2022 року». Як заявив секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов, постачання зброї Україні зі США за процедурою лендлізу ще не починалися.
Західні постачання озброєння Україні почалися ще до повномасштабного російського вторгнення, проте після нього їх обсяги збільшилися, деякі країни почали постачати важку техніку.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією.
Управління Верховного комісара ООН із прав людини змогло підтвердити загибель 4509 і поранення 5585 цивільних через повномасштабну війну Росії проти України. Серед загиблих – щонайменше 294 дитини, серед поранених – 463. Це дані від 24 лютого до півночі 16 червня, повідомили в УВКПЛ ООН. При цьому в організації наголошують, що реальні цифри – значно вищі.
