Політика

експорт аміаку з Росії можливий, якщо вона поверне полонених


Президент України Володимир Зеленський погодиться на відновлення постачань російського аміаку трубопроводом через Україну лише в тому випадку, якщо Росія поверне військовополонених. Про це він сказав в інтерв’ю агентству Reuters. Аміак використовується для добрив.

«Я проти поставок аміаку з Росії через нашу територію. Я зробив би це тільки в обмін на наших полонених. Саме це я запропонував ООН», – сказав Зеленський.

Він додав, що Росія тримає під вартою більше українських солдатів, аніж Україна російських.

ООН закликає відновити роботу аміакопроводу Тольятті – Одеса, зупинену після російського вторгнення до України 24 лютого 2022 року. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш в інтерв’ю турецькому агентству Anadolu заявив, що ООН, Євросоюз та США «знову і знову повторюють», що західні санкції не поширюються на продукти харчування та добрива.

«Нам дуже потрібні російські добрива у момент, коли ми спостерігаємо кризу на ринку», – сказав Гутерріш. За його словами, у різних країнах люди перестали садити та сіяти, бо у них немає добрив.

Кремль відкинув умову Зеленського. «Хіба люди та аміак – це одне й те саме?» – відреагував на пропозицію України Дмитро Пєсков, прессекретар президента Росії Володимира Путіна.

Раніше Путін говорив, що Росія готова постачати на світовий ринок аміак, близько двох мільйонів тонн, «але є технічні питання, які потребують врегулювання».

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На середину липня Україна оцінювала втрати Росії у війні в більш ніж 38 тисяч особового складу. Кремль не озвучує дані щодо загиблих під час вторгнення, але визнає, що втрати «значні». Наприкінці червня президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією.

Управління Верховного комісара ООН із прав людини станом на 15 серпня верифікувало 5514 випадків загибелі та 7698 випадків поранення цивільних в Україні внаслідок повномасштабної війни, розпочатої Росією 24 лютого 2022 року. В ООН наголошують, що реальні цифри – значно вищі.