Кількість жертв ракетного удару по нафтобазі на Дніпропетровщині збільшилася до двох – влада
Кількість жертв ракетного удару по нафтобазі в Новомосковському районі Дніпропетровської області збільшилася до двох. Про це повідомив 19 червня голова обласної військової адміністрації Валентин Резніченко.
«Сумні новини, на жаль, не закінчуються. У лікарні помер один із постраждалих через ракетну атаку по нафтобазі у Новомосковському районі. Лікарі зробили все. Але врятувати не вдалося. Цей ворожий «приліт» забрав життя двох людей», – написав він у телеграмі.
Цього дня раніше очільник Дніпропетровської ОВА повідомив про вибух резервуара з паливом у Новомосковському районі і загибель одного з рятувальників та двох ушпиталених з опіками. На той час Резніченко повідомляв, що «загалом постраждали 13 людей, у однієї людини атака забрала життя». І заявляв, що рятувальники 14-у годину борються з пожежею, яку спричинила ракетна ворожа атака.
Напередодні Дніпропетровська обласна військова адміністрація повідомляла, що кількість постраждалих внаслідок російського обстрілу нафтобази в Новомосковському районі 18 червня зросла до 11.
Також у повідомленні попереднього дня зазначалося, що масштабна пожежа на місці триває, горять резервуари з мазутом та пальним.
Про обстріл кількох районів Дніпропетровщини у суботу повідомив голова обласної ради Микола Лукашук.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією.
Управління Верховного комісара ООН із прав людини змогло підтвердити загибель 4509 і поранення 5585 цивільних через повномасштабну війну Росії проти України. Серед загиблих – щонайменше 294 дитини, серед поранених – 463. Це дані від 24 лютого до півночі 16 червня, повідомили в УВКПЛ ООН. При цьому в організації наголошують, що реальні цифри – значно вищі.
