«Капітуляційних домовленостей не буде». Резніков назвав три варіанти закінчення війни
Міністр оборони Олексій Резніков назвав ймовірні сценарії закінчення війни. Про це він сказав під час конференції Forbes «Будуємо разом».
«Перший сценарій буде приблизно такий самий, як вже був: «добра воля» росіян, яка була ними оголошена, коли вони втікали з Київщини, Чернігівщини, Сумщини та з острова Зміїний. Я думаю, що буде він розбитий на декілька ланцюжків. Спочатку ми вийдемо на позиції до 24 лютого поточного року. Далі будуть розмови щодо статусу окупованих раніше Донецької, Луганської областей і Криму. А за столом з нашими потужними партнерами будемо вести ці перемовини. Мінську-3 точно не буде, капітуляційних домовленостей не буде, і з дулом біля скроні ніхто вести перемовини не буде», – розповів він.
Варіант другий, за його словами, поступове знищення противника – «війна ресурсу на ресурс».
«Світ повірив у те, що ми з вами можемо перемогти і ми вже перемагаємо. Уявіть собі, який ресурс вони кидають, а просунулись на якісь десятки кілометрів. Тому другий варіант перемоги, можливо, не такий швидкий. Не до кінця цього року, а можливо зачепить початок наступного, але я його бачу в такий спосіб», – додав він.
Третій можливий сценарій завершення війни, як вважає Резніков, є більш драматичним для Російської Федерації.
«Розвал Російської Федерації, це парад суверенітетів на декілька різних суб’єктів – Татарстан, Башкірстан і так далі. Ми це з вами точно побачимо за нашого життя, але це трохи довготривала історія», – розповів міністр.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією.
Управління Верховного комісара ООН із прав людини станом на 24:00 26 червня змогло підтвердити 4731 випадок загибелі, 5900 – поранення цивільних людей в Україні через повномасштабну війну, розпочату Росією. При цьому в організації наголошують, що реальні цифри – значно вищі.
